Правове регулювання питань, пов'язаних зі спецодягом на підприємстві

Одним з найважливіших правових актів України відображає конституційне право громадян на охорону здоров'я і життя під час їх трудової діяльності є Закон «Про охорону праці».

На підставі цього Закону на підприємстві розробляються документи, які повністю відображають правові аспекти взаємовідносин з питань безпеки праці між роботодавцем і працівником підприємства.

Відповідно до Закону та іншими нормативно-правовими актами роботодавець зобов'язаний:

• розробити систему управління охорони праці на підприємстві;
• забезпечити безпеку робочих місць і технологічних процесів на виробництві;
• провести навчання безпечним прийомам роботи, а також поведінки під час аварійних ситуацій і надання першої долікарської допомоги;
• забезпечити працівника необхідним захисним одягом та іншими засобами індивідуального захисту, які здатні захистити його трудову діяльність.

Комплектація, придбання, видача та утримання ЗІЗ гарантується працівникам підприємств з небезпечними і шкідливими умовами праці на підставі ст.8 згаданого раніше Закону «Про охорону праці», а також ст. 163 трудового Кодексу. Необхідно відзначити, що всі засоби ІЗ видаються працівникові безкоштовно. У своїх рішеннях і діях роботодавець грунтується на Положення (затверджене наказом №53 24.03.2008г. Держгірпромнагляд), яке відображає порядок видачі ЗІЗ, а також галузеві норми видачі спецодягу в Україні. Посилання роботодавця на те, що підприємство не державне, а є його приватною власністю, в питанні забезпечення спецодягом не правомірні. Безкоштовне забезпечення ЗІЗ працівників стосується підприємств будь-якої сфери економічної діяльності.

Типові норми спецодягу не можуть в повній мірі врахувати всі індивідуальні особливості роботи виробництва і шкідливих факторів умов праці. Тому роботодавець за погодженням з представниками трудового колективу, може змінити норми видачі, види спецодягу, а також терміни видачі ЗІЗ. Це рішення повинно бути відображено в колективному договорі працівників підприємства. Погіршення захисних властивостей одягу, а також перевищення їх терміну служби при цьому не допускається.

Розділ III «Положення про порядок видачі ЗІЗ» регламентує порядок придбання захисного одягу, робочого взуття та інших засобів особистого захисту. Рекомендується купувати спецодяг тільки у тих суб'єктів господарської діяльності, які надають якісну сертифіковану продукцію, що має позитивний висновок санепідемслужби.

На підприємстві повинна бути створена постійно діюча комісія мінімум з трьох осіб для прийому і перевірки ЗІЗ, їх відповідності ГОСТам, ДСТУ, ТУ. До складу комісії входять: представники адміністрації, особа, яка відповідає за техніку безпеки на виробництві, особа, яка відповідає за постачання спецодягом, і уповноважений представник робочого колективу.

Після проведення перевірки ЗІЗ, що надходять в користування, члени комісії складають і затверджують своїми підписами Акт про перевірку засобів ІЗ.

В акті повинні бути відображені такі моменти:

• найменування спецодягу, взуття і їх кількість;
• відповідність засобів захисту сертифікатами і актам санепідемслужби;
• зауваження і висновки комісії.

Під час перевірок контролюючими органами роботи служби охорони праці зазначені документи часто підлягають перевірці, тому повинні перебувати в наявності на підприємстві.

Виданий працівнику підприємства спецодяг повинен використовуватися тільки на робочому місці, в рамках інструкцій по його експлуатації. З вимогами щодо використання ЗІЗ, відповідальний представник з охорони праці на підприємстві повинен ознайомити працівника під час вступного інструктажу.

В обов'язки працівника входить:

• обов'язкове використання спецодягу та інших ЗІЗ на робочому місці. Адміністрація повинна чітко стежити, щоб робітники не ігнорувати правила охорони праці та техніки безпеки і носили ЗІЗ в повному належним для даного виду робіт комплекті;/li>
• дбайливе і акуратне ставлення до захисного одягу, взуття та інших ЗІЗ;
• своєчасне оповіщення роботодавця про несправності захисного костюма, необхідності його чистки або інших способів догляду, а також заміні.

Працівнику заборонено використовувати спецодяг не за призначенням, виносити за територію підприємства (якщо в цьому немає виробничої необхідності).

Заміна спецодягу її матеріальним еквівалентом категорично заборонена. Роботодавець виробляє грошову компенсацію придбаного спецодягу згідно з матеріальним звітом, тільки в разі, якщо працівник був змушений придбати ЗІЗ самостійно внаслідок порушення термінів видачі спецзасобів.